Згадайте нас – бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
Н. Віноградська
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
22 листопада у бібліотеці відбулася година-реквієм “В руках, що виростили хліб, не залишилось і зернини…”, підготовлена і проведена бібліотекарами Оленою Гордецькою та Юлією Хлань спільно з учнями 10 класу школи. Учнівська молодь з великим болем, розумінням, співчуттям прониклася темою заходу, це свідчать про те, що підростаюче покоління усвідомлює весь страх тих подій.
Присутні розділили на шматочки буханець чорного хліба, якого так не вистачало у 1933 році та хвилиною мовчання і горінням свічок вшанували пам’ять про мільйони невинно втрачених життів…
В читальній залі бібліотеки для читачів експонувалася книжкова виставка- пам’ять «І було пекло на землі…». На якій були представлені документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.
